«Мінськ» за лаштунками. Сповідь недипломата. Частина 4

Країна

29.05.2026

10:00

3253

Читать на русском

Сергій Гармаш, головний редактор "ОстроВ"

«Мінськ» за лаштунками. Сповідь недипломата. Частина 4

Практика гібридних переговорів щодо гібридного врегулювання гібридного конфлікту

Попередню частину читайте ТУТ

Анонс

«Ну, і ще один непублічний аспект Мінських переговорів. Наша делегація, як і весь процес, теж мала свої залаштунки. Вони розташовувалися в кімнаті відпочинку в кабінеті віце-прем'єра Резнікова, де проходили онлайн-зустріч ТКГ. Там, на м'якому дивані, майже кожне засідання сидів Руслан Михайлович Демченко – на той момент – перший заступник секретаря РНБО, радник президента та голова комітету з питань розвідки при Президенті України»…

«Справа в тому, що матеріально та кар'єрно представники ОБСЄ були зацікавлені, щоби процес тривав, а не блокувався однією зі сторін. Тому що глухий кут у переговорах був показником і їхнього професіоналізму. Вони були зацікавлені у продовженні шоу у якому мали свої, добре оплачувані, ролі. Відповідно, модератори робочих груп часто намагалися схилити нас до поступок РФ, просто для того, щоб переговори демонстрували «прогрес». На Москву тиснути було марно, тому тиснули на нас. І РФ завжди цим користувалася»…

«Наступне віконце на моніторі – «Родя», Родіон Мірошник. Завжди з опухлим обличчям. Іноді – сильно опухлим. Проблеми чи то з алкоголем, чи то з нирками. Хоча, мабуть, і з тим, і з іншим. Представник «окремих районів Луганської області» давно мешкає у столиці Росії, тому відстоює інтереси своїх провінційних земляків з московської квартири. Теж на фоні книжкових полиць, але совкового дизайну – наче над кухонним куточком. А може він на кухні й сидів, у трусах та піджаку перед вебкою. Принаймні його розв'язна манера спілкування малювала саме таку картину».

«На цих закритих частинах засідань ТКГ голова російської делегації Гризлов щоразу (!) вимагав, щоб ОБСЄ запросила до діалогу також «представників Донбасу» Ніканорову та Дейнегу. І щоразу з цим не погоджувалась Україна. Це було свого роду ритуалом, з якого розпочиналася кожна зустріч ТКГ. Чому присутність «представників Донбасу» безпосередньо на закритій частині була такою важливою для Росії? А це – дипломатична пастка! За всіма документами Тристороння контактна група – це ОБСЄ, Україна та Росія. Нарада глав їх делегацій і була ТКГ. Решта – це заслуховування членами ТКГ звітів робочих груп, члени яких «запрошувалися» до роботи. І участь «міністрів» «ДНР» та «ЛНР» у нараді глав делегацій ТКГ означала б визнання Україною та ОБСЄ, що вони не запрошені, а рівноправні учасники ТКГ, тобто сторони конфлікту. Що, власне, і було головною метою Москви у цих переговорах».

«Якось, коли Резніков, який зазвичай вислуховував мої ідеї, був відсутній, я зайшов зі своєю пропозицією до Демченка. Там якраз був заступник міністра оборони і наш представник у підгрупі з безпеки Олександр Поліщук (з 2023 р - посол України в Індії).

Демченко вислухав і каже: хороша ідея, тільки чого ти до мене з нею прийшов, поговори з Кравчуком, він же є керівником делегації.

- Так він же все одно з нею до вас прийде.

Демченко та Поліщук переглянулися з усмішкою».

«Не те, щоб я навмисно протиставляв себе Офісу Президента. Просто, по-перше, вона обрала невірний тон для знайомства, а по-друге, - я тупо не знав, що вона впливова (як пізніше прочитав у ЗМІ) помічниця Єрмака. До того ж, на той момент я просто не бачив у співробітниках Офісу авторитетів у сфері піару. Це не зарозумілість, а складання двох факторів: мій двадцятирічний досвід у журналістиці, і те, що Офіс сформувався зовсім недавно, його дівчатка та хлопчики просто об'єктивно ще не могли стати для мене авторитетами».

Докладніше Ви можете прочитати за символічний внесок на підтримку «ОстроВа».

  Як це відбувалося "Не думав, що це так по-домашньому". Такою фразою охарактеризував свої перші враження від Мінська-онлайн заступник голови делегації України у ТКГ...